270 Views
* * *
не до виршей
сколько наших
нынче в вышних
не до виршей
зубы сцепивши
ой не до виршей
для начала бы выжить
в край не до виршей
не до виршей
крови рассыпаны вишни
война война
… … … … … … … …
животворное жито
синевой повито:
бездна небесна
и песня слышна
«хлебнём ещё потопу
и смеха
и вина»
* * *
край неба пылает
война не смолкает
и слов не хватает
разве что
смерть врагу
смерть врагу
смерть врагу
самолёт высоко наверху
кто-то жмёт на кнопочку
падают этажи
занимается крыша
кричат раненые
мёртвые в лужах крови
ребёнок напоминает сломанную куклу
сбились в кучку уцелевшие погорельцы
воют санитарные машины
спешат пожарники и спасатели
второй удар
ещё один боец погиб
в селе похороны
на двух табуретках закрытый гроб
женщина плачет навзрыд
священник читает молитву
люди стоят на коленях
ветер
жёлто-голубой флаг
с чёрными лентами
слёзы и ненависть
слёзы и ненависть
слёзы и ненависть
* * *
отмстится им с лихвою
горячками и хворями
холерами невзгодами
трёхсотыми двухсотыми
стингером гранатой
земля им стекловатой
Песня
вон пуляют и стреляют
отдыха не знают
отступают наступают
недругов ругают
днём и ночью проклинают
бесовых исчадий
положить лицом на глину
ливнем припечатать
гей-гей
надвигается ватага
да негоже прятаться
они моря не увидят
и в москву попятятся
а за нас поля речушки
беспризорник ветер
от избушки до избушки
от смерти до смерти
гей-гей
… … … … … … … … … … ….
всё проходит боль утраты
праздники тоска
свиданья герпес орви
узоры джазовых квадратов
и треугольников любви
гей-гей
* * *
воронки норы да ложбины
войны пейзаж
арта спаси нас от кончины
покрепче вмажь
вон там днипро донец вон там
и моря крапина
на горизонт назло штормам
бежит кораблик
вот свежий гробик ветра плач
на бедном кладбище
нахальный непоседа грач
болтает разве что
в любой аврал трубач играл
хоть мир и тронулся
насущный хлеб господь нам дал
и даст патронов
время тает и хиреет
а трава всё зеленеет
Аркадій Штипель. Не до віршів
* * *
не до віршів
скільки наших
вже у вишніх
не до віршів
зуби зціпивши
геть не до віршів
не дай боже на гірше
тож не до віршів
не до віршів
крові розчавлені вишні
війна війна
……………………
життєдайне жито
блакиттю повите
далеч-далина
й пісня долина
“ой буде ще потопу
і сміху
і вина”
* * *
край неба палає
війна триває
і слів немає
хіба що
смерть ворогу
смерть ворогу
смерть ворогу
у далекому літаку
хтось натискує пумпочку
падають поверхи
займається будівля
кричать поранені
мертві у калюжах крові
дитинка нагадує зламану ляльку
збилися докупи вцілілі погорільці
виють санітарні автівки
поспішають пожежники й рятувальники
другий удар
ще один боєць загинув
у селі похорон
на двох табуретах закрита труна
ридма ридає жінка
священик читає молитву
люди стоять на колінах
вітер
жовтоблакитний прапор
з чорними стрічками
сльози і лють
сльози і лють
сльози і лють
* * *
най буде їм пороблено
із трясцями хворобами
холерами сухотами
трьохсотими двохсотими
стінгером гарматою
і земля скловатою
Ще пара віршиків десь 14-15 року
Пісня
он стріляють поціляють
спочину не зають
відступають наступають
вороженьків лають
лають лають проклятущих
бісові бо діти
ницьма в куряву покласти
дощиком прибити
гей-гей
насувається навала
та дітися ніде
воно моря не побачить
до дніпра не дійде
поза нами річки нивки
та вітри подерті
від домівки до домівки
од смерті до смерті
гей-гей
…………………………….
все все минає сльози втрати
жалоби свята
пори цілунків та зітхань
і всі джазові квадрати
всі трикутники кохань
гей-гей
* * *
довгасті нори та заглибини
земля війни
рятуй нас арто від загибелі
ревни ревни
онде дніпро онде донець
та моря набряк
вздовж обрію чи навпростець
біжить кораблик
новий гробок та вітру спів
на біднім цвинтарі
зухвала зграйка горобців
своє цвірінькає
у вирі справ на тлі заграв
що б вік не скоїв
насущного нам нині дав
даси й набоїв
а час геть сплива
а трава трива
Макар Авдеев
Пишет под псевдонимом Макар Авдеев (настоящее имя – Макар Костюк). Автор романа «Пора выбирать» (2020). Стихи публиковались в журналах и сборниках, в том числе 45-я параллель, ROAR, Эмигрантская лира, Антракт. Родился в 1999 году во Владивостоке. В 2022 году окончил Черноморский университет им. Петра Могилы по специальности «иностранная филология» в Николаеве, Украина. Из-за боевых действий был вынужден уехать. На данный момент проживает в городе Бар в Черногории.