405 Views

переклад з російської Марини Лерон

* * *

Співати перестав? Писати перестав?
новини кОлючі-ріжучі?
Просто уяви собі, що концертний зал
це бомбосховище.
З милим на фронті нема зв’зку,
листів нема від сина-біженця.
Плачучим співай, пиши про них.
Може хоч цим ти втішишся.

* * *

Ясні лиця. Сумні обличчя.
Перших мало, останніх рясно.
Тату, ти що не вмієш молитись?
Треба у Бога просити просто
усе що хочеш, та знати міру:
не щеня чи від машини ключі.
Проси щось прОсте, приміром,
щоб всі були живі.

* * *

Серце сльозами залий
вогонь пасхальної свІчi.
Кров’ю убитих дітей
ворог скропив паляниці.
Янголи десь заблукали.
В дзвони б’є ПВО.
Воскресший, прости моє серце –
для радості мертве воно.

* * *

Музика – вся, від і до
не заспокоїть серце.
Пташка звила на балконі гніздо
та не співає – чому б це?
Мовчить. Невже настали для нас
глухо-німі броди?
Дякую, Шуберт, дякую, Брамс
за нескінченні коди.

Вера Павлова

Марина Лерон родилась в солнечном Закарпатье, Украина, 28 мая 1971 года. С 2000 года живет в Канаде с мужем и двумя дочками. "У меня есть такая фраза - как то использовала для материала на reading night. There is nothing less trustworthy than poetry, yet, there is nothing more real. Нет ничего менее достоверного, но и более реального, чем поэзия".

Редакционные материалы

album-art

Стихи и музыка
00:00