74 Views

переклад Олега Ладиженського

Гілку чорну по річці винесло,
В море унесло…
Що ж ти, доню, смілива виросла,
Ніби нам на зло.
Немов ворони, гіркі звістоньки,
Нічка сну не зна,
Розквітала ти, ясна зіронько,
Та прийшла війна.

Стали чорними стежки торні,
Чорним гать гати,
Знову будуть йти люди чорні,
Крізь вогонь іти.
Від біди тепер не сховаємся,
Знайде всіх вона…
Сльози висохли — очі маються,
Все одно – війна.

Чорний дим повзе понад дахами,
Піп ляка: чума…
Синю сукню я шию страхами,
Злато — бахрома.
Ой, моя трояндо, червоний квіт,
Як ти там одна?
Я б до тебе, доню, пройшла весь світ,
Та не дасть війна.

Горло зірвано, не знайти води,
Попелом слова.
Вісті-ворони, не летіть сюди,
Може, ще жива?
Хай робила би, що їй хочеться,
Пташеня — у вись…
Повернись у дім, моя донечко,
Доню, повернись!

Редакционные материалы

album-art

Стихи и музыка